Андрій Якович Чайковський

Андрій Якович Чайковський народився 15 травня 1957 року в нашому рідному місті Самборі, яке в той час відносилося до королівства Галичини та Австрійської імперії. Виховувався він у своїх родичів, оскільки батьки майбутнього письменника рано померли. Початкову освіту Чайковський отримав у дяка в селищі Гординя (Львівська область, Самбірський район). З 1869 по 1877 роки навчався в Самбірській гімназії. Після її закінчення вступив на філософський факультет Львівського університету. Згодом Андрій Чайковський перевівся на юридичний факультет того ж університету.

Творчий шлях Андрія Яковича розпочинається у 1892 році, адже саме тоді були опубліковані його перші записи — «Спомини з-перед десяти літ». Значний вплив на пробудження національної свідомості мала романтична проза письменника про козаччину: «За сестрою», «Віддячився», «Козацька помста», «На уходах», «Олексій Корнієнко», «До слави» та ін. У всіх цих творах Чайковський ідеалізував Запоріжжя і звинувачував Москву за кривду, завдану Україні.

Боровся громадський діяч і за нашу незалежність. Підтверджує правдивість цих слів подія, яка відбулася в 1918 році, коли Чайковського було призначено комісаром Самбірського повіту. Андрій працював на засадах справедливості і гуманності — саме так говорили про його роботу люди. Відголоском цього життєвого етапу стали спогади письменника, опубліковані у книзі «Чорні рядки». Активне громадське, творче і політичне життя Чайковського відкрило його не лише народу, а й іншим письменникам і відомим людям. Похвально відзивалися про творчість нашого таланту Іван Франко та Осип Маковей.

Писав Андрій Чайковський до самої смерті, яка настала 2 червня 1935 року. Та пам’ять про нього — відомого громадського діяча і просто гарну людину — живе до сих пір. Особисто мені дуже приємно, що ще 24 серпня 1994 року в м. Самборі було відкрито пам’ятник Андрію Чайковському, який ви можете побачити на фото.

P.S. Він був одним із тих, яких, мабуть, уже не буде…

Андрій Чайковський (Фото)

1 відповідь до “Андрій Якович Чайковський”

  1. Роксана:

    Цікава розповідь про незаурядну особистість. Не дивно, що І.Франко, який був уважним до нових талантів рідної землі, підтримав письменника.

Написати відповідь